Кмин (тмин) — дворічна рослина родини зонтичних, зустрічається на лісових галявинах, луках та лісових сіножатях, у садках, на вигонах. Широко застосовуються плоди кмину в хлібопеченні, при квашенні, солінні овочів, виготовленні міцних напоїв. Кмин людина знала ще на зорі цивілізації і вирощує його для своїх потреб з часів неоліту. Його дуже легко розводити в садах і городах.
Коріандр (коляндра, кишнець) — однорічна, а іноді дворічна культурна рослина, походить в Середземномор'я. Як пряність використовується свіжа та сушена зелень, яка частіше називається кинзою, і насіння, яке називають коріандром. Свіжа зелень використовується в салатах, супах, до м'ясних (особливо жирних) страв у поєднанні з іншою зеленню. Сушена зелень використовується переважно взимку — в супи і почасти в рисові та яєчні страви. Насіння вживається набагато ширше — в молочні супи, під час тушкування м'яса, маринування риби, випікання хліба та булок, квашення капусти (разом з кмином), приготування квасів і пива. Насіння здебільшого товчуть у ступці.
Кропива дводомна відома кожному з дитинства як засіб виховання неслухняних дітей. Кропиву можна також споживати в їжу як звичайну городню зелень — з неї варять зелений борщ, готують пюре з молодих листочків з яйцем, тушкують ікру. Кропиву можна квасити так само, як і капусту. Молоді пагони кропиви доводиться зривати в рукавицях, але досить їх обпарити окропом, як пекуча гострота зразу ж зникає, залишається тільки гіркувато-пряна зелень, що нагадує смаком шпинат. Страви з кропивою навіть після варіння мають красивий зелений колір.